У Дніпрі в музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулися заходи, присвячені Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та 80-й річниці звільнення нацистського концентраційного табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.

Ще 80 років тому людей вбивали лише через факт етнічної, расової, національної належності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Тільки в часи Другої світової війни, внаслідок Шоа (геноциду єврейського народу) загинуло близько шести мільйонів євреїв.

Участь у комеморативному заході взяли лідери єврейської громади Дніпра, представники освітніх і просвітницьких установ. Серед них радник голови Дніпровської міськради Олег Ростовцев.

- 80 років тому було тільки припинення Голокосту. І світ не усвідомлював, ні які масштаби творилися, ні як це творилося. Що це було індустріальне, державне знищення цілих груп людей, цілих народів: євреїв, ромів, свідків Єгових, геїв, душевнохворих. Тільки після того стали усвідомлювати, по-перше, що було, а, по-друге, яка це була катастрофа для всієї європейської світової цивілізації. Для нас в Дніпрі дуже важливо, коли кожна етнічна релігійна громада відчуває, що вона не є одна. Що вона не на самоті. Що українці вшановують пам'ять євреїв, які загинули у Голодомор, і кремли, що були департовані. І що євреї та кремли разом вшановують пам'ять українців, які загинули,  наприклад, при Голодоморі або визвольних війнах. Це дійсно для нас дуже важливо, щоб ми всі, як одна родина, пам'ятали, що було з кожним з нас, - резюмував важливість вшанування жертв нацистського тоталітарного режиму радник міського голови Дніпра.

До речі, дуже символічно, що спікерів на церемонії вшанування було саме шість. Й кожен із них запалив свічку пам'яті.

- Такий захід ще раз засвідчив, зафіксував важливість збереження пам'яті про ті трагічні події минулого. Те, що відбувалося навіть 80 років тому, це актуально в мирні часи. А особливо актуально і зараз, коли в нашій країні точиться війна. І говорити про давні події з акцентом того, що відбулося, це як нагадування, застереження всім нам навіть зараз, до чого може призвести людиноненависницька політика нацистського режиму, - наголосила Ірина Радченко, директорка музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні».

Історично так склалося, що 1 листопада 1945 року саме підрозділ І-го Українського фронту під командуванням уродженця України, майора Анатолія Шапіро звільнив в’язнів найбільшого в окупованій Європі нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (Польща), де загинуло близько 1.5 млн осіб. Тоді був один фюрер.

Але ж 80 років потому виявилося, що не всі зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. А також, що фюрер може бути не один. Повномасштабна кровопролитна війна, яка зараз точиться в Україні, й яку розпочала колись братня росія, на жаль, тому підтвердження. 

Льоля Дніпровська