Паска, приготовлена з борошна з розмінованих полів деокупованої Херсонщини та Миколаївщини, об’єднала українців, які мешкають у Дніпрі, Одесі, Миколаєві, Харкові та Львові. Саме у цих містах відбулися майстер-класи із випікання Великодньої паски у межах проєкту «Soul of Soil 2.0» – у перекладі з англійської «Душа землі». Ініціатива – спільний проєкт Міністерства економіки України, Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та торговельної мережі «Сільпо». Таким чином привертали увагу до проблеми забруднення українських земель вибухонебезпечними предметами та показали справжню ціну українського хліба.

Сьогодні 139 тисяч квадратних кілометрів української землі потенційно заміновано. Це дорівнює площі Греції. Дві третини замінованих територій – родючі поля, де українці із покоління в покоління вирощували пшеницю. Спільними зусиллями держави, міжнародних партнерів і, звісно, завдяки роботі саперів уже очищено трохи більше ¼ цих територій. Пшениці з такої площі вистачило б на 10,5 мільйона тонн хліба.

Для «Душі землі» пшеничку виростив фермер Олексій Руденко разом із племінниками в Малій Олександрівці та інших звільнених селах. Для цього українські сапери очистили 1800 гектарів землі. А борошно – виготовив миколаївський виробник «Золотий шлях», який продовжує працювати навіть під системними обстрілами. Втім, як і українські аграрії. Серед яких і фермер із Чорнобаївської громади Віталій Олексієнко. 

– Коли ми приїхали на свої поля після деокупації, ми побачили дуже страшну картину. Всі поля в «Ураганах». Дуже багато залишків було різних вибухонебезпечних предметів. Уже відпрацьовані гільзи. Ті, якими окупанти  наше село накривали, бо воно граничить з Чорнобаївкою. Виходить через наше село вони Миколаїв обстрілювали. Ми вивозили, чистили. Трактор, з навантажувачем наймали і чистили це все. Моя база постраждала три рази. Перший раз п’ять «шахедів» і всі точково. Всі склади, вся база, все розбомблено.  Те, що було безпечне, прибирали самі. Те що ні, кликали ДСНСників. Вони нас просили визивати не щоразу, коли ми щось небезпечне знайдемо, а коли ми вже по кілька територій своїх обстежимо. Бувало й таке, що мій механізатор ось так у руках приносить шмат від касетного боєприпасу, що все розлітається. Ось прямо воно нерозірване. Просто воно заряжене. Акуратно положив його і все. Я заборонив більше таке робить. Приїхали ДСНСівці і кажуть, воно могло у будь-який момент вибухнути й все, – поділився реаліями сьогодення український аграрій.

Та пшениця на розмінованих полях того року вродила дуже добре. На радість фермерам й українцям, згадує пан Віталій. 

– Зібрали по 5 тонн з гектара і пшеничка дуже гарної якості. Та, яку віддвозили на аналіз, навіть була 1-го класу. Тобто дуже гарна була.

А з такої гарної пшениці й борошно вийшло вищого ґатунку. Воно й потрапило до столу на майстер-клас з приготування Великодньої паски, який у Дніпрі проводив шеф-кухар Андрій Ворона.

– Сьогодні будемо готувати на передодні Великодня паску. Але не просту. Унікальність її буде в тому, що вона буде з борошна з розмінованих колись окупованих територій України, Херсонської та Миколаївської області. З некласичного буде саме завертання паски. Це не буде просто шматочок, в котрий ми добавили родзинки або шоколад. Ми його розкатаємо, завернемо, розріжемо та складемо равликом один на одний. А щоб паска вийшла вдалою й смачною, потрібні гарний настрій, хороші продукти і Бог в душі. Рецепт розраховано на три 750-грамові паски. Для цього нам потрібно кілограм борошна, 25 гр живих дріжджів, молоко 350 гр, цукор 300 гр, масло вершкове 250 гр, чотири куриних яйця, один жовток, сіль, ванільний цукор. 

Спочатку треба зробити опару з цукру молока та дріжджів. Коли дріжжі почали діяти, то час її накрити рушником і поставити у тепле місце на 20 хвилин. Потім додати в опару збиті яйця, м’яке вершкове масло, молоко і замісити тісто, яке повинно постояти ще дві години. В цей час можна підготувати начинку для пасок. Для наповнювання кожної потрібно десь 100-150 грамів. Із незвичних було запропоновано зробити першу начинку з цукатів та вершкового масла. Друга – згущене молоко з крем-сиром. І третя начинка – з нутели та фундука.

Коли тісто вже підійшло, його треба розкачати.  По всій поверхні рівномірно розподілити начинку. Далі сформувати з тіста рулет. Розрізати його уздовж. Тільки не до самого кінця. А потім закрутити в обидва боки половинки рулета равликом і покласти одна на одну. Отриману паску помістити в форму для запікання й поставити у духову шафу.

Паска за таким рецептом виходить дуже волога і запашна. 

– Прийшли подивитися, як готовлять паску. Діткам теж цікаво. Прививаємо традиції. Тому прийшли з дитиною. Син завжди допомагає, борошно сіє. І яйца збиває. І в тісто добавляє всі смаколики. І скручує. Крафіни робили, то скручував. Ще й по формочкам розкладає. Все допомагає. Я пекла сирні крафіни. Будемо щось нове в цьому році побувати. Можливо, спробуємо за цим рецептом, – розповіла Оксана, яка була на майстер-класі із 9-річним синочком Максимом.

А ось Світлана вже для себе вирішила, що обов’язково, як то кажуть, протестує цей рецепт від шеф-кухара Андрія Ворони. 

– Я сама з міста Мелітополь. Дуже люблю готувати. А зараз Пасха, тому хотілось дізнатись якийсь цікавий рецепт. Я вже бувала на майстер-класах шеф-кухаря Андрія. Доступно все розповідає. Дуже прості інгредієнти, тому я вважаю, що кожен вдома, хто захоче, хто був присутній, зможе зробити ость таке чудо-диво. Дуже пахне. Я думаю, вона буде дуже смачна. Я взяла вже рецепт й обов’язково зроблю і за таким рецептом, – наголосила Світлана.

На згадку про майстер-клас всі його відвідувачі отримали паски, приготовлені за цим рецептом. А нам, українцям, цього Великодня обов’язково треба буде подякувати тим людям, хто робить українську землю безпечнішою

Льоля Дніпровська.