Наталя разом із чоловіком виховує доньку Анастасію, яка цьогоріч закінчує школу. Про невтішний діагноз, гліома в обох півкулях головного мозку, жінка дізналась саме в той день, коли вони удвох із дитиною обирали їй сукню на випускний.

– Перша симптоматика була, я відчула оніміння лівого вуха, щоки, переплеччя та руки. Тоді звернулася до невролога. Пройшла у неї обстеження. Але лікарка порадила зробити МРТ головного мозку. Воно й виявило новоутворення. Про це я дізналася саме в той день, коли ми їхали доньці обирати сукню на випускний. Обрали, але необхідного розміру не було, тож її замовили. Сама сукня чорного кольору, пишна, додолу, прикрашена бісером, – розповідає пані Наталя.

Дніпрянці Наталі пощастило стати другою пацієнткою відділення церебральної реконструктивної нейрохірургії нашого регіонального медцентра, якій провели надскладну операцію на мозку із пробудженням. Застосували передову методику awake surgery – з пробудженням під час операції та мовним тестуванням. Це дозволило зберегти критично важливі функції мозку, зокрема мовлення та мислення.

– Це дуже складна спеціальна методика, яку нам вдалося за останні кілька місяців засвоїти і виконати успішно два таких втручання. Власне зараз у нас у відділенні перебуває пацієнтка, якій успішно було видалено пухлину мовної зони. Під час втручання вона пробуджувалася, тобто проводилося втручання, вона була у ясній свідомості, проводився спеціальний тест. За допомогою такої методики вдалося видалити пухлину. Залишився невеличкий шматочок цієї гліоми і мовна функція  пацієнтки була повністю збережена, – скромно говорить Григорій Пилипенко, завідуючий відділенням церебральної реконструктивної нейрохірургії регіонального медцентра Дніпра, нейрохірург, під керівництвом якого власне й проводилася ця унікальна операція. – Насправді такі втручання – це те, до чого ми йшли багато років. У нашій країні такі втручання проводяться, але в нашому регіоні це вперше, перший досвід. Можна сміливо казати, що навіть найближчі до нас регіони вони також такі втручання не проводили. Впродовж останнього року було кілька конференцій у нас в Україні. Я радився з колегами, які такі втручання вже проводили. Тож це наш перший досвід. Основна причина, чому такі втручання не проводяться, це організаційна. Тому що для успішного проведення такого втручання необхідна ціла низка спеціалістів. Це нейрофізіолог, це мовний терапевт, нейропсихолог… Це спеціальне додаткове обладнання для проведення такого тестування в операційній. А також стандартне операційне обладнання, яке є у будь-якому стандартному нейрохірургічному відділенні. Але перш за все – це спеціалісти. Тож можна сказати, що зірки зійшлися у нашій лікарні.

Пухлина була до трьох сантиметрів. Складність полягала в тому, у пацієнтки було дві пухлини: одна – у мовній зоні, інша – у протилежній півкулі. За одне втручання лікарі видалили обидві пухлини. Перший етап, який із пробудженням і картуванням, тривав до трьох годин, другий, видалення пухлини, яка вже не в такій важливій зоні, – близько півтори години.

– Саме для видалення пухлини у мовній зоні необхідно було пробудження і проведення картування із проведенням функціональних тестів. Коли проводилася ця операція, у нас у гостях був наш американський колега, нейрохірург із Аляски. І ми з ним спілкувалися стосовно цього випадку. Він дуже досвідчений, 60+, каже, видали ту, більш злоякісну, а ту, є такий термін wait and see, чекай і спостерігай. Але жінка доволі молода. Стосовно більш злоякісної пухлини, вона отримуватиме хіміотерапію, променеву терапію. Тому ми врахували всі ЗА та ПРОТИ, поговорили з пацієнткою і пішли на такий не дуже легкий шлях. Але це виправдано, тому що зараз у неї пухлини немає, ні однієї, ні іншої. А якби ми на це не пішли, то пухлина у мовній зоні з часом могла вирости. Тоді б у пацієнтки виникли б мовні розлади. Це б сталося вже б десь за півроку. Зі збільшенням пухлини ураження самого центру навіть могло б не відбуватися, а ось ураження самих провідних шляхів так. Ми провели спеціальну магнітно-резонансну томографію, так звану трактографію, яка дозволила побачити нам ці провідні шляхи. У нас у лікарні нещодавно запустили новий апарат, який як раз має змогу такі обстеження проводити. Це дозволяє адекватно планувати такі втручання та обходити ці провідні шляхи, як це було у випадку із нашою пацієнткою Наталею. Уявіть собі ситуацію: коли вже виконана трепанація, у нас є на поверхні головний мозок, де ми знаємо, що є пухлина, що це мовна зона. За допомогою спеціального щупу електричним струмом проводиться стимуляція цієї зони кори головного мозку. І одночасно із цим нейропсихолог проводить спеціальні тести. І якщо відповідна ділянка, яку ми зараз електричним струмом стимулюємо дійсно відповідає за певну функцію, то у цей момент відбувається випадіння цієї функції. Тобто якщо зараз проводиться тест і це с правді мовна зона, або людина уповільнюється у своїй розмові, або, наприклад, їй стає складно писати, виконувати ті чи інші інструкції. У цьому і суть. Наша стимуляція працює як такий електрошок, який виключає невеличку зону кори. І міліметр за міліметром ми повинні, як сапери на мінному полі, прокартувати ту зону, яку нам потрібно видалити. Якщо ми знаходимо ділянку, яка дійсно функціонально важлива, навіть якщо це пухлина, ми обов’язково її залишаємо. Інакше втручання абсолютно втрачає сенс, – поетапно про хід самої операції розповів нейрохірург.  

Тож своєю мовою пані Наталя корегувала дії лікарів в операційній.

– Операція була 25 квітня. Пам'ятаю підготовку до операції в операційній і пам'ятаю під час операції пробудження, коли Анна Вікторівна проводила зі мною тести. Пам'ятаю, як на них відповідала тоді. Писала тоді. Були тести тоді математичні на лічбу. Також треба було за якусь там кількість секунд назвати найбільшу кількість тварин. Тоді пам'ятаю у певній послідовності пропонувала Анна Вікторівна цифри і треба було їх повторити у тій саме послідовності. Писала на дошці МАТУСЯ, – пригадала той знаковий для неї день пацієнтка.

Зараз пані Наталі неможна перевтомлюватися, тому вона небагатослівна. Тож більш детально про передопераційні консультації та власне про те п’ятнадцятихвилинне пробудження під час операції розповіла Анна Камнєва, керівниця центру ментального психічного здоров’я регіонального медцентра Дніпра, невролог, психотерапевт, яка власне й проводила те тестування пацієнтки.

– На нашому передопераційному консультуванні пані Наталя промовила, що про свій діагноз вона дізналася тоді, коли вони разом із доньою обирали сукню на випускний. Цю ситуацію ми взяли за основу нашого заземлення. Тому що пацієнтка сказала, що для неї так важливо потрапити на випускний доньки і сказати їй там свою промову. Тож для нас було критично важливо зберегти вимову. І саме завдяки таким операціям з пробудженням ми можемо в процесі операції прорахувати ті ділянки, які відповідають за вимову. У нас було дві передопераційні консультації психолога. Ми з нею проробили тести, які проходитимуть саме в процесі операції, для того, щоб вона чітко розуміла, що ми будемо робити, й для чого ми це будемо робити. Коли ми вже в процесі операції зрозуміли, що вимова змінилася, коли ми дійшли до картування саме тієї ділянки, яка була критично важлива, зрозуміли, що якщо ми приберемо саме цей шматочок нашої пухлини, то якість життя пацієнтки зміниться. Й ми його залишили, бо для нас було важливо, щоб пацієнтка могла нормально жити, нормально розмовляти, щоб вона відновилася. І для нас було важливо, щоб вона сказала ці слова своїй дитині на випускному. У той момент паніНаталя була у свідомості. Вона чітко розуміла, що вібдувається щось нетипове для неї. У цей момент ми із нею повернулися до вибору тієї сукні. Ми з пацієнткою проробили те заземлення, яке буде нас повертати до того, що все добре. Ми все контролюємо. Ми розуміємо, що це те, що має відбуватись у нас в процесі операції.  І ми з нею повернулися до спокою. Ми з нею проробили цей момент і зрозуміли, що у нас все вийшло. У нас вийшло зберегти вимову нашій пацієнтці. У нас вийшло зберегти якість її життя, – поділилася враженнями від проведеної їхньою командою лікарів  операції невролог-психотерапевт Анна Камнєва.

Тож саме вибір сукні на випускний став тим заземленням, до якого у найкритичні миті того пятнадцятихвилинного проміжку пробудження пацієнтки під час операції поверталися лікарі.

– Коли ми дійшли до тієї діляночки, яка межує з мовленевим центром, ми розуміли, що нам вже зараз потрібно проговорювати нашому анастезіологу, що ми припиняємо седацію і вже зараз будемо пробуджувати. У момент, коли ми пробуджували, щоб у нашої пацієнтки не було страху, який міг би викликати небажані рухи, тож ми повністю весь час картування провдили із нею тестування. Це було різне тестування. Це вимова. Це письмове тестування. Це аналіз зображень. Це її рухи. І в той момент, коли у нас було картування саме діляночки, яка межує з мовленевим центром, пані Наталя почала повільніше говорити, плутала місцями букви. Вона розуміла, що відбувається, вона розуміла, що знає, як правильно сказати, але фізично не може цього зробити, в той момент я їй промовляла, чому ми тут і яка в нас мета, навіть неправильною вимовою вона продовжила тестування. Й коли ми пройшли ту важливу ділянку й вимова до пацієнтки повернулася, вона зрозуміла навіщо ми все це робили, – підсумувала лікарка регіонального медцентра Дніпра.

Поки тривала операція, весь час під операційною знаходилися чоловік пані Наталії та донька Анастасія. Тож першими, кого вона побачила, коли відійшла від наркозу, були саме вони.

– Я знала, що вони з чоловіком будуть чекати закінчення операції. Що операція буде складна та довготривала, тому я знала й відчувала, що вони поряд. Коли прийшла до тями, то першими побачила саме свою родину: чоловіка і доньку. Звичайно я зраділа, що операція пройшла успішно. Тепер треба відновлення й сили, щоб боротися далі. Бо 5 липня вже випускний у доньки Анастасії. У своїй промові хочу сказати, що я їй бажаю всього найкращого. Бажаю, щоб вона гарно закінчила свій ліцей №7. Щоб грано склала іспит і вступила туди, куди планує, – із сьозами радості на очах чітко й впевнено промовила пані Наталя.

Операція в неї, відзвітували лікарі, завершилася успішно – пухлину видалено, мову пацієнтки збережено, а результати біопсії підтвердили доброякісний характер новоутворення. Такі операції відкривають нові можливості для лікування найскладніших нейрохірургічних патологій.

Льоля Дніпровська.

ФОТО редакції та лікарні.