Так часто буває в житті – ніби знаєш людину, знаєш про всі її вподобання, спостерігаєш за змінами у родинному житті, за кар’єрним ростом – радієш, хвилюєшся і навіть десь передбачаєш, як буде далі. І тут – сюрприз! Спокійна ніби людина раптом опиняється у центрі уваги, робить щось таке, чого від неї ніяк не очікував. Так сталося і з нашою колегою. Анна Агєєва – колишня журналістка з Кам’янського – звісно цікавила своїми творчими успіхами, часто дивувала своїми нестандартними творчими успіхами, але такого від молодої жінки ніхто не очікував! Пані Анна раптом стала володаркою однієї з головних корон українських красунь. Аня привезла у рідне місто титул 1st Vice Mrs Ukraine 2025. 

Напросилися в гості до новоспеченої Королеви, щоб дізнатися усі подробиці.

Анно, у тебе навіть погляд засяяв по-королівськи. Наскільки участь у такому конкурсі змінила твоє самосприйнятття? 

Це неймовірний досвід! Завдяки цьому конкурсу у мене суттєво піднялася самооцінка, з’явилася мотивація рухатися далі, йти до своєї мети. Бо нинішня ситуація в країні дещо демотивує, іноді опускаються руки і втрачається жага до життя. Цей конкурс став для мене своєрідним поштовхом, ніби Всесвіт сказав мені: «Ти можеш все. Вперед, не зупиняйся».

А ще, я дуже хотіла бути прикладом для моєї маленької доні, щоб вона зрозуміла, що в життя реально все, треба просто вірити в себе і свої можливості.

Анно, як титул однієї з найгарніших жінок України тепер впливає на твоє життя у соціумі?

Моє життя особливо не змінилося. Я так само ходжу на роботу, так само готую сніданки для родини. Ну, за виключенням того, що сніданки тепер королівські (прим. автора – посміхається) 

Але дещо все ж таки змінилося. У моєму житті тепер є багато нових людей. Цікавих, талановитих і щирих. 

Після того, як мої фото з конкурсу почали з’являтися в мережі, мені написали чимало раніше незнайомих людей. Деякі стали майже друзями. Я багато спілкуюся, отримую чимало цікавих пропозицій. До речі, нещодавно мене запросили бути учасницею конкурсів краси, які будуть проходити в Європі. 

Ти погодилася?

Як буде далі, я поки сказати не можу. Але я не сказала «ні».

Цікаво, як взагалі так сталося, що ти потрапила на конкурс?

Іноді випадковість вирішує все! Так було і зі мною. 

Історія почалася з того, що я випадково побачила оголошення про проведення конкурсу Mrs Dnipro-2024. Я, не довго думаючи, заповнила анкету і відправила фото. Через декілька днів мені зателефонували організатори і повідомили, що перший відбір по фото я пройшла. Вони розповіли про умови конкурсу, я зрозуміла, що я зможу це пройти. Головним аргументом для мене стало те, що конкурс був благодійним, тобто усі отримані кошти з конкурсу йшли на допомогу нашим захисникам. Цей фактор для мене став вирішальним. 

І все закрутилося! Декілька днів були репетиції, підготовка, і вже 1 грудня 2024 року у Дніпропетровській філармонії ім. Леоніда Когана пройшов конкурс краси серед жінок з різним міст Дніпропетровської області. Несподівано для себе я отримала титул Vice Mrs Dnipro 2024 і запрошення на конкурс Mrs Ukraine 2025. А як можна відмовитися від другої порції смачного морозива? 

Тобто, закрутилося все знову? Розкажи про сам процес підготовки – хто допомагав, які труднощі були, чи вдалося тобі повністю реалізувати задум?

Підготовка до конкурсу Mrs Ukraine 2025 тривала набагато довше, ніж до дніпровського. Тепер я вже була з досвідом, але розуміла, що далі моя місія буде ще відповідальнішою. Я ж буду обличчям Дніпропетровщини, представлятиму наш регіон серед інших вродливих та талановитих жінок України. Хто ж посперечається, що це надскладна місія з такою кількістю жіночої вроди та здібностей на кожен сантиметр нашої держави? 

Майже три місяці нам надсилали завдання, відео з дефіле тощо. Передостанні два дні ми по п’ять-шість годин тренувалися в одній з модельних шкіл. Більшість часу на підборах, а нам усім було вже далеко не 18. Це було дуже важко. Допомагали нам і самі організатори, підказували, радили, також хореографи, візажисти, перукарі. Мене особисто дуже підтримували кам’янчани. 

Колишні колеги з місцевого телебачення допомогли у створенні відео презентації, фахівці з весільного салону Wow bride підібрали просто фантастичну сукню на фінал конкурсу. Я всім дуже вдячна за підтримку, без неї я б не впоралася.

Анно, на сцені все було дійсно по-королівськи. А що відбувалося за кулісами конкурсу? Взагалі, яка атмосфера панує там, де не бачить глядач та камери? Бо чомусь в уяві одразу виникають кінематографічні ситуації з видиранням волосся та пошматованими сукнями.

Ні, все було дуже мирно і затишно. Жодна сукня і красуня не постраждала.

Атмосфера серед дівчат була дружня, одна одній допомагали і підтримували. Так, за кулісами іноді був хаос, інколи навіть треба було бігти, аби встигнути переодягатися і вийти на інший вихід. Я знімала взуття на підборах і бігла босоніж по сходах, часу розслаблятися не було. 

Нас було 12 учасниць, з різних куточків країни. Усі реалізовані жінки, які зараз роблять дуже багато, щоб допомагати наших захисникам і наближати нас до Перемоги. Усі дівчата різні, кожна по-своєму цікава. Я вдячна долі, що можу кожній з них зателефонувати і нам буде про що поговорити. Конкурс, у якому ми були конкурентками, насправді зробив нас ближчими. Я скажу, це колосальний життєвий досвід, який я буду згадувати все життя. 

На твою думку, що було найскладнішим у процесі конкурсу, та як тобі вдалося, і чи вдалося, це подолати?

В моєму випадку складно було пережити момент презентації свого таланту (це один із етапів конкурсу). У мене був досить незвичний номер, як для конкурсу краси. Це була розбірка і збірка пістолету Макарова. Хто в темі, той знає, що це не завжди виходить бездоганно. А додайте надзвичайне хвилювання та плюс те, що мені треба було ще й цікаво пояснювати глядачам увесь процес. Це було дійсно складно, хоча я це робила у своєму житті неодноразово. Та в мене все вийшло, а глядачі були в захваті від мого так би мовити таланту.

Тобто, ти добре знайома з пістолетом Макарова?

Так, у минулому я 11 років життя віддала службі в поліції. Працювала на посаді старшого слідчого, маю звання капітан поліції. Я з юності вірила, що зможу змінити життя людей на краще. Я хотіла, щоб вони, не боячись за своє життя, ходили вулицями міста, не боялися залишати своє майно без нагляду, хотіла, аби в країні та моєму місті панував закон.  На жаль, напевно замало було моєї віри, не вистачило сил, аби це реалізувати. 

Чим зараз займаєшся по життю, які маєш уподобання? Я питаю про той час, коли королівська корона лежить на полиці.

Мені 36 років, я дружина, я мама, я звичайна українська жінка, яка вміє варити борщ. Але звісно, королівський. Зараз я менеджер в логістичній компанії «Техпромтран». Ми надаємо послуги, які допомагають нашим клієнтам ефективно вирішувати логістичні та будівельні завдання. Люблю людей, які мене оточують, ціную кожного з них. По можливості допомагаю людям, які цього потребують. Особливо трепетно ставлюся до безхатніх тварин, тож, потроху волонтерю. І прошу кожного робити добрі справи. 

Аню, а як родина відреагувала на твоє бажання позмагатися? Як сприйняли твій успіх?

Мої рідні завжди підтримують мої рішення й ініціативи, які б безглузді вони не були, і я їм за це дуже вдячна. Я людина непосида, мені завжди цікаво щось нове. І не завжди це конкурси краси. Звісно, вони раді за мене, вони пишаються мною, а я їм вдячна за підтримку та за розуміння. Поки мама тренувалася на подіумі чарувати глядачів, донька терпляче чекала на моє повернення і вболівала за свою маму. 

Якими були перші думки та слова після оголошення результатів?

Я була приголомшена, емоції переповнювали мене, я навіть розплакалась. Поряд зі мною за кулісами був хореограф, яка побачила і сказала: «Ану, хутко заспокойся, а то будеш на фото не дуже гарна!» 

Я дуже хотіла привезти до Дніпропетровської області і до свого рідного міста Кам’янське одну з головних корон. Щаслива, що мені це вдалося.

З висоти свого королівського досвіду, що порадиш тим дівчатам, які достойні змагатися, але з якихось причин відкладають рішення?

Життя в нас одне, живіть на повну – тут і зараз, насолоджуйтеся кожним днем, беріть від життя по максимуму! І не забувайте, в яких реаліях ми живемо. Сьогодні на плечі українських жінок лягло більше обов’язків, в тому числі пропагувати українськість в усьому світі.

Красуні, майбутні королеви - нічого неможливого немає, щоб чогось досягти, треба зрушити з місця, вийти з зони комфорту, і все неодмінно вийде.