Кінологам-пошуковцям з легендарного павлоградського загону "Антарєс" днями вдалося знову врятувати життя. 

Наші кінологи кажуть: це перша людина, знайдена живою з часу повномасштабного вторгнення.
В інших випадках собаки знаходили вже, на жаль, тіла людей. 

Пошукова група залучалася до пошуку зниклого кілька днів тому дідуся на Херсонщині, який має певні особливості. 
Шансів знайти чоловіка живим - практично не було. 
Але сталося диво!
-Була проведена колосальна робота. Опрацьовані та перевірені занедбані будівлі, великі локації, в яких міг знаходитися зниклий. Перевіряли людським ресурсом, дроном пошукової групи, кінологічними розрахунками з собаками - універсалами "Антарєс." За логікою, ми шукали вже тіло.
Так пройшло півдня пошуків. На холоді. На територіях, ймовірно, забруднених численними вибухонебезпечними предметами. Без результату.
Група отримує терміновий виклик. Треба виїхати за 60 кілометрів, щоб виконати завдання за прямим призначенням. Тож, однією автівкою - авто "Антарєс.", частина групи їде, а частина залишається шукати зниклого дідуся за допомогою дрона.
Повертаємося вже в сутінках. Від другої підгрупи отримуємо повідомлення, що дідусь досі не знайдений. В дорозі керівник групи - офіцер Генштабу, вже починає планувати наступний день по пошукам дідуся. Бо, хоч ми і розуміли, що шансів знайти живим - практично немає, але в групі постійно лунала фраза: "А може він ще живий?!". Тому всі плани були відкладені і в пріоритет поставлено той маленький, майже ніякий, процент. Їдемо якимось населеними пунктами, в яких не бачимо людей, бо будинки вщент розбиті армією агресора. Всі в автівці майже сплять. Тут хтось мовить: "Дивіться! Дідусь! Один на узбіччі! Бушлат "дубок"! Кепка! А раптом - наш?! Так, точно - наш!". Його знайшли випадково на рандомній дорозі, в 30-ти кілометрах від місця зникнення! Враження, що хтось поєднав сьогодні якісь крихкі нитки в єдиний візерунок, назва якому - "+ життя!", - розповіла керівниця "Антарєса" Лариса Борисенко.
 

Яна Чуб