Нам стало відомо, що співробітникам дніпровського музею вдалося зберегти унікальний вітраж, знайомий багатьом мешканцям Дніпра.

Багато років він був окрасою колишнього Жовтневого РАЦСу. Це була головна фотозона, де молодята робили кадри перших хвилин подружнього життя. І ця традиція розпочалася з 1980-х років, коли у РАЦСі було встановлено цю велику вітражну композицію.
Називається вітраж символічно - «Молодість-Зрілість-Старість». На ньому зображено звичний шлях родини: народження нової сім'ї, поява нащадків і підтримка один одного у похилому віці.

Наразі у сімейних альбомах багатьох дніпрян зберігаються фото біля цього вітража - із власного весілля, з урочистостей друзів і знайомих.

Сім років тому РАЦС переїхав в інший простір. З тих пір цей вітраж ніхто не бачив.

А днями ми дізналися, що він отримав нове життя і зовсім скоро цей вітраж знову можна буде побачити у Дніпрі. Ба більше - зробити фото на його фоні, як колись. Особливо це буде цікаво тим, хто прийде з фотокарткою, зробленою біля нього багато років тому, в день власного весілля - аби відтворити цей кадр через роки.

Де можна відчинити вікно у молодість.

Виявляється, цей яскравий вітраж усі сім років зберігається у технічному музеї «Машини Часу». Раніше він знаходився у фондах, а вже наступного тижня його зможуть побачити усі бажаючі.

До Дня усіх закоханих в музеї відбудеться відкриття виставки «Вікно у молодість». Напередодні романтичного свята команда музею вирішила відреставрувати та встановити вітраж «Молодість-Зрілість-Старість». До цього він зберігався у демонтованому вигляді.

Фахівці музею зробили для вітража навіть оригінальне підсвічування, подібне тому, яке було раніше у Жовтневому РАЦСі.

-Цей вітраж дуже гарний, коли світиться. Він взагалі доволі добре зберігся, досі у чудовому стані. Раніше у Жовтневому РАЦСі була обов'язкова традиція - фото на фоні цього вітража після одруження. І наша головна ідея: ми пропонуємо дніпрянам знову повернутися у молодість, згадати найщасливішу подію свого життя та зробити нові фото біля відомого вітража, - розповів нам засновник і директор технічного музею «Машини Часу» Михайло Прудніков.

Під час переїзду РАЦСу у нове приміщення вітраж міг бути втрачений назавжди, бо перевозити його не збиралися. На нього чекала ймовірна доля - опинитися на смітнику. Це стало відомо друзям Михайла, які запропонували забрати вітраж до музею. Музейники його відреставрували, оновили каркас. Так він отримав друге життя.

Також на виставці можна буде побачити багато цікавих експонатів, пов'язаних з "радянським" весіллям. 
Зокрема, традиційний килим для молодят, весільні вбрання 70-80-х років.

І навіть справжній весільний кортеж з легендарним ретро-авто "Чайка". Лунатиме "Марш Мендельсона", а гостей в день відкриття виставки зустрічатиме колоритна "працівниця РАЦСу".

-Ви можете принести свої фотографії з церемонії одруження – вони будуть розміщені в музеї на час роботи виставки, - оголосили музейники.

Майстер вітражних справ.

Але наразі не вистачає головного - інформації про авторів цього вітражу та історії його створення. 
Над кожним вітражем зазвичай працював художник, а його ескіз потім втілював у життя майстер. 
На даний момент ані музейникам, ані нам не вдалося розшукати творців вітражу «Молодість-Зрілість-Старість». 
Але робота у цьому напрямку триває. Тож ми сподіваємося, що все-таки дізнаємося їхні імена.  

Однак, у процесі пошуку авторів вітража нам пощастило познайомитися з колишнім працівником дніпровського худкомбіната «Іскра» Володимиром Антошкіним. Через його руки пройшло багато встановлених у Дніпрі вітражів. Зокрема, саме Володимир Іванович працював над відомими вітражами у дніпровському Будинку органної і камерної музики.
Зараз майстру 81 рік, він не пригадує, хто з його колишніх колег створював вітраж для Жовтневого РАЦСу.
Але розповів нам цікаві деталі про тонкощі цього ремесла.

Володимир Антошкін каже, працював на худкомбінаті «Іскра» у 1980-85 роках.
Згадує, що робота була нелегкою та кропіткою. Бувало, під час монтажу кольорове скло лопалося, і доводилося починати усе спочатку.

Як досвідчений фахівець цієї справи, Володимир Іванович каже, що на створення вітражу «Молодість-Зрілість-Старість» у його колег міг піти цілий місяць. Саме стільки займала подібна робота. 
Пан Володимир зазначає, що ці вітражі раніше робилися доволі міцними, вони витриваліші за звичайне скло. За фотографією майстер визначив, що вітраж «Молодість-Зрілість-Старість» має алюмінієвий каркас, хоча в той час робили і свинцеві. Обидва варіанти були міцними, але зображення виглядало трохи по-різному.

Володимир Іванович переймається, що навички його професії немає кому передати і пропонує відкрити майстерню по створенню та ремонту вітражів на базі музею"Машини Часу".

А тим часом дніпряни активно відгукнулися на пропозицію музею згадати молодість та надсилають свої фото з сімейного альбому з цим легендарним вітражем.

Якщо у вас ще немає такого фото, то вже незабаром з'явиться шанс зробити. 

Відкриття виставки «Вікно у молодість» відбудеться у технічному музеї «Машини Часу» 13 лютого о 12:00.