Енергія перемоги: як майстриня з Самару перетворює військові артефакти на мистецтво
Кожна річ, що пройшла через війну, має власний шлях і важку енергію. Але що відбувається, коли в руках майстрині відпрацьована гільза, тубус чи військовий ящик перетворюються на носія нашої сучасної історії та інструмент для порятунку життів?
Художниця з Самару Тетяна Шакун перетворює холодні артефакти війни на глибокі художні твори, які збирають тисячні донати для ЗСУ на міжнародній платформі Victory Gallery (Ukraine Aid Ops). Її роботи розлітаються по всьому світу - від Німеччини до Японії, а колекціонери збирають цілі серії її творів.
Журналістка dnipro.press поспілкувалася з мисткинею.

Як Ви готуєте артефакт до розпису? Чи складно очистити його від порохового нагару, іржі чи залишків мастила?
- Підготовка до розпису - це відповідальна процедура. Треба будь-яку поверхню відчистити, зашліфувати, помити, заґрунтувати, зробити всі необхідні заходи для того, щоб розпис як найдовше зберігся на виробі. Це найвідповідальна та найкропітка робота.


Які фарби та лаки Ви використовуєте, щоб малюнок тримався довго і не злущувався з металу?
- Найбільше використовую фарби наші українські, акрилові. Лише декілька кольорів маю італійського виробництва. Закупаю їх зазвичай в великій кількості, бо швидко витрачаються. Відповідальний процес такий як лакування відбувається аерозольним лаком, матовим або глянцевим, в декілька шарів.


З якими матеріалами найскладніше працювати? (Наприклад, метал гільз, пластик тубусів чи тканина бронежилетів).
- Складно працювати в принципі з усіма військовими матеріалами. Бо кожна річ несе свою енергію та розуміння того, для чого вона була використана, несе за собою відповідні думки та відчуття.



Чи буває таке, що форма самого предмета - наприклад, вигнута гільза чи ребристий тубус - сама підказує сюжет малюнка?
- Інколи форма самого предмета дійсно просить зобразити ту чи іншу історію. Декілька разів до мене потрапляли розкурочені гільзи 30 мм від БМП, де сюжет напросився сам собою. У підсумку вийшли цікаві незвичайні роботи.


Скільки часу в середньому йде на створення одного витвору - від ідеї до фінального покриття лаком?
- Кожен раз потрібен свій час. Іноді роботи розписуються легко, як то кажуть, на одному подиху, за день можна зробити. А іноді моральний та душевний стан не дає довго розпочати роботу. Тоді ця робота відставляється. Натомість розпочинаю наступну по черзі. А коли вже розумію, що готова та прийшло натхнення, то повертаюсь до попередньої, і все виходить. Все залежить від розмірів, поверхні, складності сюжету та таке інше.


Чи знаєте Ви історію речей, які розписуєте? Звідки вони, з якого напрямку, який підрозділ їх передав.
- Творчі люди дуже емоційні та відчувають багато. Я намагаюсь дивитись на кожну гільзу, тубус, військовий ящик тощо більше як на поверхню для розпису. З думками про те, що це допоможе нашим Збройним Силам. Морально важко заглиблюватись в історію кожної речі та розуміти, який шлях вона пройшла. Бо всі розуміють, яку енергію несе відпрацьований військовий матеріал. В свої роботи намагаюсь вкласти історію сьогодення України -військову історію.


Чи траплялися Вам артефакти зі своїми «шрамами» - осколковими пораненнями або вм'ятинами, які Ви вирішили не ховати, а обіграти в малюнку?
- Влітку 22-го року зі мною познайомились представники міжнародної організації Ukraine Aid Ops, яка підтримує та допомагає збройним Силам України. Трошки пізніше сталося ще одне приємне знайомство з організатором та засновником Victory Gallery від Ukraine Aid Ops - Ленні Придатко. З цього моменту розпочалася моя історія розпису військових артефактів. І понині ми співпрацюємо. Найчастіше Ленні мені пише ідеї. Зазвичай це новини, які відбуваються на цей час, які ми обговорюємо. А я відображаю це на гільзах та інших військових артефактах.


Який предмет у Вашій практиці був найнезвичнішим або мав найчутливішу історію?
- За весь час навіть і не порахую ту кількість гільз, яку я розмалювала. Можливо близько тисячі, а ще ящики різних розмірів, тубуси, шоломи. Навіть ракета була й уламок «шахеда».


Хто найчастіше купує такі речі - волонтери, іноземні колекціонери чи самі військові на згадку?
- Мої роботи купують зі всього світу: Німеччина, США, Канада, Франція... Є колекціонери з Японії. А також з Англії, в одного збирача на даний час 54 мої роботи. Кожного разу він відслідковує, коли з'явиться моя нова робота на сайті.

Більшість таких артефактів створюються для благодійних аукціонів. Який Ваш особистий «рекорд» збору за один розписаний предмет?
- Мій рекорд - це розписаний військовий ящик, за який задонатили 3500 доларів США.

Завдяки творчості Тетяни Шакун події сьогодення оживають на військових артефактах. Вона продовжує розмальовувати їх, відображаючи на них реалії незламної України. Умілі руки пані Тетяни перетворюють негатив війни на позитивну творчість, яка не лише дарує майбутнім власникам естетичну насолоду, а й береже історію для нащадків.


Ольга Ховрич