В історичному музеї Дніпра наразі можна побачити виставку унікальних робіт «Чумацька ікона на рибі».

Як зазначають дніпровські історики - це надзвичайно рідкісний прояв української народної духовності XVIII–XIX ст. Такі ікони чумаки та рибалки Азовського узбережжя писали на засушеній камбалі.

До речі, твердження, що в Україні оригінальних чумацьких ікон на рибі не збереглося - не є вірним. Одну єдину автентичну ікону можна зараз побачити у Києво-Печерській лаврі - там зберігається ікона на голові сома.

А експонати виставки у нашому музеї - це точна авторська реконструкція чумацьких ікон на рибі, створена херсонською іконописицею Оксаною Оснач та краєзнавцем Андрієм Лопушинським.

Митці евакуювалися з Херсона до Києва. До Дніпра вони завітали усього на один день - на відкриття виставки в музеї.

Експозиція у Дніпрі містить близько 40 робіт, половина з яких виконана на справжній рибі, інші - на спеціально виготовлених гіпсових та полімерних формах.

Наша журналістка поспілкувалася з авторкою ікон на рибі, дізнавшись цікаві деталі щодо створення цих унікальних робіт.

-Пані Оксано, чим вас приваблює це народне мистецтво і як давно ви почали створювати такі роботи?

-Народне мистецтво як таке привабливе для мене особисто і для кожного українця тим, що воно нам відгукується, резонує з нашою національною ідентичністю. Це відповідає нашій сутності. Те, що чумацька традиція викликає захоплення у глядачів, ми зрозуміли вже після виготовлення першої ікони. У 2019 році херсонський історик Андрій Лопушинський звернувся до мене з пропозицією відтворити стародавню чумацьку ікону. Йшлося про один зразок, не більше. Неочікувано для себе, ми побачили величезне зацікавлення глядачів. Нам і самим було цікаво продовжити роботу в цьому напрямку. Андрій Іванович як історик займається науковою, пошуковою роботою, він же заготовляє рибу (купує, солить, сушить, або відливає гіпсові і  полімерні моделі), а я створюю іконописні образи або зображення, подібні до народної картинки.

-Скільки ікон на рибі ви розписали та яка їхня подальша доля?

-Точну кількість ікон та зображень назвати складно, бо на одній рибі може бути дві ікони з обох сторін. Загалом за шість років роботи нашого проєкту нами створено більше 60 зображень на рибі. Здебільшого ікони ми створюємо для виставкової діяльності, щоб візуалізувати для глядачів стародавню традицію. Деякі ікони ми створювали для музеїв на їхнє прохання. Були, щоправда рідко, продажі ікон для окремих поціновувачів народного мистецтва.

-Розкажіть про тонкощі своєї роботи: як готуєте рибу до розпису, які використовуєте фарби?

-Точна технологія виготовлення таких ікон наразі нам невідома. Єдине, що ми знаємо - розписи були виконані олійними фарбами. Підготовкою риби до малювання займається Андрій Іванович. Зараз він має великий досвід, напрацював певну методику, знає як правильно обирати, патрати, солити і сушити, щоб вона мала гарну форму, аби потім можна було розмальовувати.
Далі я грунтую рибу шаром олійної фарби. Після його просихання відбуваються етапи, властиві звичайному живопису: нанесення рисунку, потім заповнення великих кольорових плям, робота над деталями, іноді, нанесення поталі.

-В чому для вас сенс цих робіт?

-Для мене особисто це надзвичайно цікаво. Я художниця традиційного олійного живопису - пишу картини на полотні. Малювання ікон на рибі - це дещо інший напрямок. Можна сказати, тут я виходжу з зони комфорту, бо малювати на рибі доволі складно. Кожна риба унікальна зі своїми анатомічними особливостями, з незручною для роботи поверхнею.  Плавці, зябра, луска - дуже ускладнюють роботу. Також сама форма риби впливає на кінцевий результат, іноді радикально трансформує мій початковий задум. 
З іншого боку, робота в напрямі народної ікони дещо змінила і мій живопис на полотні. Відбувається зворотній вплив на мою творчість. Для мене це дуже цікаво.

-Чи довго малювали, наприклад, ікону Святого Миколая?

-Кожна риба "народжується" з різною швидкістю. Від задуму до втілення проходить мінімум один місяць, бувало і набагато довше. Неможливо наперед передбачити скільки часу займе та чи інша ікона. Для прикладу, образ святого Миколая, який ми виготовляли на замовлення у відповідності до певної народної ікони, я малювала протягом трьох місяців. Це термін без урахування попередньої підготовки самої риби. Сушіння відбувалося протягом півроку.

Радимо вам побачити на власні очі це стародавнє мистецтво. А також відчути легкий аромат моря прямо у музейній залі. Це результат природного сушіння риби.

Виставка «Чумацька ікона на рибі» працюватиме у музеї до кінця січня. Її можна побачити щодня (окрім понеділка), з 10.00 до 16.00.

Юлія Клименко