Війна змінила долю ледь не кожного. Комусь - зруйнувала життя, когось - поставила перед новими викликами. Хтось змирився, а інші – гідно сприйняли цей виклик і повернули життя та бізнес у нове русло. Можливо, навіть більш перспективне.

У Закарпатті наша журналістка зустріла земляка з Дніпропетровщини. Араік Хачатрян давно займається будівельним бізнесом. Об’єкти будівельної компанії ТОВ «Укрспецпідряд», де він працює керівником будівельних проєктів, відомі в Дніпрі, у Запоріжжі та в столиці. Зараз компанія будує в Ужгороді.

Чому так сталося, як Закарпаття прийняло спеціалістів будівельного бізнесу та їхні родини, які плани у підприємців надалі - в інтерв’ю з Араіком. 

Що стало вирішальним у рішенні про переїзд?

Найголовніший фактор - це робота. У Дніпрі та Запоріжжі, де ми активно працювали, будівництво фактично зупинилося: об’єкти або завершилися, або нові не запускалися.

У грудні 2024 року мене відправили в Ужгород - керувати вже наявним проєктом і паралельно розвивати діяльність у Закарпатті. Важливо, що це не було миттєве рішення про переїзд. Воно визрівало поступово. І вже згодом ми з дружиною вирішили остаточно перебратися сюди.

Як проходила релокація для Вашої родини?

Переїзд, чесно кажучи, був складнішим для дружини. Вона емоційно переживала це - там, на Дніпропетровщині залишилися подруги, близькі, звичне життя.

У неї власна справа. Інна - майстер манікюру і педикюру. Довелося закривати робочі питання, перевозити обладнання, починати все з нуля. Зараз вона вже відкрила кабінет в Ужгороді й поступово набирає клієнтів. З донькою життя вирішило за нас. Аміна поїхала на навчання у Словаччину, тож тепер ще ближче до нас.

Що допомогло адаптуватися до нових умов?

З часом приходить розуміння: не варто чекати, що «колись стане, як раніше». Є сьогоднішня реальність - війна, інші умови життя. І потрібно вміти жити саме в них: працювати, будувати, виховувати дитину.

Я знаю багато людей, які чекають «після війни». Але навіть коли вона завершиться - світ уже буде іншим. Тому важливо адаптуватися зараз.

Наскільки складною була адаптація в Ужгороді?

Особисто для мене - досить легкою. Спочатку це було довге відрядження, але з часом стало зрозуміло, що тут можна повноцінно працювати й жити.

Ужгород - дуже відкрите місто. Тут багато людей з різних регіонів, і до приїжджих ставляться нормально. Немає поділу на «своїх» і «переселенців». Принаймні, я його не відчуваю. Місто активно розвивається: інфраструктура, сфера послуг, ресторани. Це приємно спостерігати.

Що Вам подобається в Ужгороді, а що - ні?

Якщо почати з мінусів - це, мабуть, трафік і вузькі вулиці. Після Дніпра з його широкими проспектами це відчутно. Також немає великих торгових центрів.

А серед плюсів - передусім безпека. І ще - атмосфера. Тут спокійніше життя, більш «європейський» ритм. Люди вміють не тільки працювати, а й насолоджуватися життям і своїм місцем у цьому житті: гуляти на набережній, пити каву, просто зупинятися і милуватися красою. 

А її тут достатньо - прекрасна Набережна, парки, архітектура, та й гори поряд. Нам не треба кудись їхати, щоб помилуватися сакурами.

Як проводите вільний час у новому місті?

Нам дуже подобається місцевий театр. Атмосфера, актори - це окреме задоволення. Ходимо регулярно, десь раз на місяць. Це ще одна причина, чому Ужгород справляє таке приємне враження. Любимо з дружиною гуляти містом. У нас вже навіть сформувався наш сімейний маршрут.

Якщо все ж таки говорити про будівництво, як вам вдалося розгорнути бізнес у новому регіоні?

У нас уже був досвід релокації - після початку повномасштабної війни ми працювали в Запоріжжі. Тому ми розуміли, з чого починати: пошук персоналу, налагодження процесів, партнери.

Досить швидко знайшли постачальників матеріалів, уклали договори. Нам забезпечують якісні матеріали, доставку і навіть пропонують нові рішення.

Чи відчули конкуренцію на новому ринку?

Звісно! І були досить жорсткі моменти. Але ми зробили ставку на якість і дотримання термінів - це ключове. У результаті частину конкурентів вдалося «відсунути», з кимось - поділити ринок, а з деякими навіть почати співпрацю.

На яких проєктах ваша компанія спеціалізується зараз?

Ми працюємо переважно з великими об’єктами: багатоповерхівки, котеджні містечка, апарт-готелі. У різних містах - різна спеціалізація. В Ужгороді це внутрішні роботи та покрівля. Також працюємо в Києві й Запоріжжі. У Дніпрі ми повністю завершили усі розпочаті раніше об’єкти. 

До речі, дніпряни напевне добре знають наші роботи - це ЖК «Лагуна», «Янтарный», «Городок», «Маршал», «Маяк, котеджне містечко Goodwill, бізнес центр «Піксель Плаза» та багато інших. 

Як війна вплинула на будівельні стандарти?

Дуже суттєво. Зараз практично всі об’єкти передбачають бомбосховища. Також велика увага до інклюзивності - доступності для людей з інвалідністю.

Це вже не формальність, а обов’язкова вимога при введенні будівель в експлуатацію.

Що відбувається з цінами на житло в Ужгороді?

Ціни тут значно вищі, ніж у Дніпрі. Якщо там - приблизно 750-1000 доларів за квадрат, то в Ужгороді -від 1000 і до 2000 доларів. Усе це пов’язано і з попитом, і з новими вимогами до будівництва.

Які у вас плани на майбутнє?

Ми залишаємося працювати в Україні. Це принципова позиція. Ми не виїхали ні у 2014-му, ні у 2022-му - і не плануємо зараз. Навпаки, перевозимо співробітників із Дніпра та Запоріжжя, допомагаємо їм адаптуватися.

Ми віримо: після війни будівництва стане ще більше. І ми хочемо бути частиною відновлення країни.